Кодекс про шлюб та сім'ю України

Розділ VI

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ'Ю ДО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНІВ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ'Ю ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

( Розділ VI в редакції Указу ПВР № 783-10 від 01.09.80 )

( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 2488-12 від 23.06.92 )

С т а т т я 199. Усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають поза межами України

( Призупинити з 26 липня 1994 року усиновлення дітей, які перебувають у громадянстві України, іноземними громадянами на період до внесення Верховною Радою України змін і доповнень до глави 14, статті 199 Кодексу про шлюб та сім'ю України відповідно до Постанови ВР № 125/94-ВР від 26.07.94. Призупинення анульовано в зв'язку з прийняттям Закону № 11/96-ВР від 30.01.96 )

Усиновлення дитини, яка є громадянином України і проживає поза межами України, провадиться в консульській установі та дипломатичному представництві України. Якщо усиновитель не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, необхідно одержати дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Визнається також дійсним усиновлення дитини, яка є громадянином України, проведене в органах держави, на території якої проживає дитина, при умові попереднього одержання дозволу на таке усиновлення від Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

( Частину третю статті 199 виключено на підставі Закону N 11/96-ВР від 30.01.96 )

( Частину четверту статті 199 виключено на підставі Закону N 11/96-ВР від 30.01.96 ) ( Стаття 199 в редакції Указу ПВР № 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2488-12 від 23.06.92, N 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 199-1. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України

Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу у випадках, коли були вичерпані всі можливості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей в сім'ї громадян України та коли ці діти перебувають на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України не менше одного року з дня взяття їх на облік. У разі коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках з дітьми або у випадках захворювання дитини на хворобу, передбачену переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення провадиться без дотримання строків перебування на централізованому обліку дітей. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України дозволяється за умови одержання дозволу Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Діти, які є громадянами України, можуть бути усиновлені громадянами інших держав у випадках, коли відповідно до законодавства держави усиновителя їм будуть забезпечені всі права в обсязі не меншому, ніж передбачено законодавством України, а також коли їм будуть забезпечені гарантії і норми, встановлені щодо усиновлення законами країни усиновителя.

За усиновленими дітьми зберігається громадянство України до досягнення ними 18-річного віку. ( Кодекс доповнено статтею 199-1 згідно із Законом № 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 199-2. Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України

Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України, провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу в порядку, передбаченому для громадян України. ( Кодекс доповнено статтею 199-2 згідно із Законом № 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 199-3. Усиновлення дітей, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав

Усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків і які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав провадиться відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. ( Кодекс доповнено статтею 199-3 згідно із Законом № 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 199-4. Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей

Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають на території України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт. Укладання договорів провадиться відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини та законодавства України. ( Кодекс доповнено статтею 199-4 згідно із Законом № 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 199-5. Нагляд за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами

Нагляд за межами України за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, здійснюється за дорученням Міністерства закордонних справ України відповідною консульською установою, в якій діти перебувають на обліку до досягнення ними 18-річного віку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( Кодекс доповнено статтею 199-5 згідно із Законом № 11/96-ВР від 30.01.96 )

С т а т т я 200. Встановлення опіки (піклування) над громадянами України, що проживають поза межами України і над іноземними громадянами в Україні. Визнання опіки (піклування), встановленої поза межами України

Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності громадянами України, що проживають поза межами України, а також над іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється за законодавством України.

Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання нема заперечень консульської установи та дипломатичного представництва України.

Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні. ( Стаття 200 в редакції Указу ПВР № 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2488-12 від 23.06.92 )