¬заЇмн≥ права та обов'¤зки батьк≥в ≥ д≥тей грунтуютьс¤ на походженн≥ д≥тей, засв≥дченому у встановленому законом пор¤дку.
ѕоходженн¤ дитини в≥д батьк≥в, ¤к≥ перебувають м≥ж собою в шлюб≥, засв≥дчуЇтьс¤ записом про шлюб батьк≥в.
ѕоходженн¤ дитини в≥д батьк≥в, ¤к≥ не перебувають м≥ж собою в шлюб≥, встановлюЇтьс¤ шл¤хом подач≥ сп≥льноњ за¤ви батьком ≥ мат≥р'ю дитини в державн≥ органи реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану.
¬ раз≥ народженн¤ дитини у батьк≥в, ¤к≥ не перебувають у шлюб≥, при в≥дсутност≥ сп≥льноњ за¤ви батьк≥в батьк≥вство може бути встановлене в судовому пор¤дку за за¤вою одного з батьк≥в або оп≥куна (п≥клувальника) дитини, особи, на утриманн≥ ¤коњ знаходитьс¤ дитина, а також самоњ дитини п≥сл¤ дос¤гненн¤ нею повнол≥тт¤.
ѕри встановленн≥ батьк≥вства суд бере до уваги сп≥льне проживанн¤ та веденн¤ сп≥льного господарства мат≥р'ю дитини ≥ в≥дпов≥дачем до народженн¤ дитини, або сп≥льне вихованн¤ чи утриманн¤ ними дитини, або докази, що з достов≥рн≥стю п≥дтверджують визнанн¤ в≥дпов≥дачем батьк≥вства. ( —татт¤ 53 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 783-10 в≥д 01.09.80)
Ѕатько ≥ мати, ¤к≥ перебувають у шлюб≥ м≥ж собою, записуютьс¤ батьками дитини в книз≥ запис≥в народжень за за¤вою будь-кого з них.
якщо батьки не перебувають у шлюб≥ м≥ж собою, запис про мат≥р дитини провадитьс¤ за за¤вою матер≥, а запис про батька дитини - за сп≥льною за¤вою батька ≥ матер≥ дитини, або батько записуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м суду. ¬ раз≥ смерт≥ матер≥, визнанн¤ матер≥ нед≥Їздатною, позбавленн¤ њњ батьк≥вських прав, а також при неможливост≥ встановити м≥сце њњ проживанн¤, запис про батька дитини провадитьс¤ за за¤вою батька.
ѕри народженн≥ дитини у матер≥, ¤ка не перебуваЇ в шлюб≥, ¤кщо немаЇ сп≥льноњ за¤ви батьк≥в ≥ р≥шенн¤ суду про встановленн¤ батьк≥вства, запис про батька дитини в книз≥ запис≥в народжень провадитьс¤ за пр≥звищем матер≥, ≥м'¤, по батьков≥ та нац≥ональн≥сть батька дитини записуютьс¤ за њњ вказ≥вкою. ¬ раз≥ смерт≥ матер≥, визнанн¤ матер≥ нед≥Їздатною, позбавленн¤ њњ батьк≥вських прав, а також при неможливост≥ встановити м≥сце њњ проживанн¤, запис в≥домостей про мат≥р ≥ батька дитини провадитьс¤ за правилами, викладеними в ц≥й статт≥, за за¤вою ос≥б, зазначених у статт≥ 163 цього одексу. ( —татт¤ 55 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 783-10 в≥д 01.09.80, «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
ќсоба, записана ¤к батько або ¤к мати дитини в книз≥ запис≥в народжень або особа, ¤ка фактично Ї батьком дитини, в раз≥ смерт≥ матер≥ чи позбавленн¤ њњ батьк≥вських прав маЇ право оспорити проведений запис прот¤гом року з того часу, коли њй стало або повинно було стати в≥домо про проведений запис. якщо до цього часу особа, записана ¤к батько або ¤к мати, була неповнол≥тньою, р≥чний строк обчислюЇтьс¤ з часу дос¤гненн¤ нею в≥с≥мнадц¤ти рок≥в.
ќсоба, записана батьком дитини за њњ за¤вою або за сп≥льною за¤вою з мат≥р'ю дитини, не маЇ права оспорювати батьк≥вство, ¤кщо в момент подач≥ за¤ви њй було в≥домо, що вона фактично не Ї батьком ц≥Їњ дитини.
„олов≥к, ¤кий дав письмову згоду на запл≥дненн¤ своЇњ дружини за допомогою донора, записуЇтьс¤ батьком народженоњ нею дитини ≥ не маЇ права оспорювати проведений запис.
ƒружина, ¤ка дала письмову згоду своЇму чолов≥ку на запл≥дненн¤ та народженн¤ дитини ≥ншою ж≥нкою (донором), записуЇтьс¤ мат≥р'ю ц≥Їњ дитини ≥ не маЇ права оспорювати проведений запис. ( —татт¤ 56 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 783-10 в≥д 01.09.80, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
ƒ≥ти, походженн¤ ¤ких встановлено за сп≥льною за¤вою батьк≥в або за р≥шенн¤м суду, мають т≥ ж права ≥ обов'¤зки щодо батьк≥в та њх родич≥в, що й д≥ти, ¤к≥ народилис¤ в≥д ос≥б, ¤к≥ перебувають у шлюб≥.
Ѕатьки ≥ д≥ти зобов'¤зан≥ подавати взаЇмну моральну п≥дтримку ≥ матер≥альну допомогу один одному.
Ѕатько ≥ мати мають р≥вн≥ права та обов'¤зки щодо своњх д≥тей.
Ѕатьки користуютьс¤ р≥вними правами ≥ несуть р≥вн≥ обов'¤зки щодо своњх д≥тей ≥ у випадках, коли шлюб м≥ж ними роз≥рвано.
«ахист прав та ≥нтерес≥в неповнол≥тн≥х д≥тей лежить на њх батьках, ¤к≥ д≥ють без особливих на те повноважень. ¬ раз≥ одруженн¤ неповнол≥тн≥х ( статт¤ 16 цього одексу ) вони набувають д≥Їздатност≥ в повному обс¤з≥ з моменту одруженн¤ ≥ зд≥йснюють захист своњх прав самост≥йно.
Ѕатьки мають право ≥ зобов'¤зан≥ виховувати своњх д≥тей, п≥клуватис¤ про њх здоров'¤, ф≥зичний, духовний ≥ моральний розвиток, навчанн¤, готувати њх до прац≥.
Ѕатьк≥вськ≥ права не можуть зд≥йснюватис¤ в суперечност≥ з ≥нтересами д≥тей.
ѕри неналежному виконанн≥ батьками (одним з них) обов'¤зк≥в по вихованню або при зловживанн≥ батьк≥вськими правами д≥ти вправ≥ звернутис¤ за захистом своњх прав та ≥нтерес≥в до орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤. ( —татт¤ 61 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
якщо батьки мають сп≥льне пр≥звище, то це пр≥звище присвоюЇтьс¤ ≥ д≥т¤м. ѕри р≥зних пр≥звищах дитин≥ присвоюЇтьс¤ пр≥звище батька або матер≥ за згодою батьк≥в, а при в≥дсутност≥ згоди - за р≥шенн¤м орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤.
ѕрипиненн¤ шлюбу або визнанн¤ шлюбу нед≥йсним не т¤гне за собою зм≥ни пр≥звища д≥тей. якщо той з батьк≥в, у ¤кого дитина залишилас¤ жити п≥сл¤ припиненн¤ шлюбу або визнанн¤ шлюбу нед≥йсним, бажаЇ присвоњти њй своЇ пр≥звище, органи оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, виход¤чи з ≥нтерес≥в дитини, вправ≥ дозволити зм≥ну пр≥звища неповнол≥тнього.
” такому ж пор¤дку вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про зм≥ну пр≥звища неповнол≥тнього, в запис акту про народженн¤ ¤кого в≥домост≥ про батька було внесено в≥дпов≥дно до статт≥ 55 цього одексу.
“ой з батьк≥в, пр≥звище ¤кого носить дитина, пов≥домл¤Їтьс¤ про порушенн¤ клопотанн¤ про зм≥ну пр≥звища дитини ≥ його думка, пор¤д з ≥ншими обставинами, враховуЇтьс¤ органами оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ при вир≥шенн≥ питанн¤ про зм≥ну пр≥звища неповнол≥тнього, виход¤чи з ≥нтерес≥в дитини. ( —татт¤ 62 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– є 1677-08 в≥д 11.05.73, є 660-12 в≥д 28.01.91 )
≤м'¤ дитини визначаЇтьс¤ за згодою батьк≥в, по батьков≥ присвоюЇтьс¤ за ≥менем батька, а у випадках, передбачених частиною другою статт≥ 55 цього одексу, за ≥менем особи, ¤ка записана ¤к батько.
ѕри в≥дсутност≥ згоди батьк≥в щодо ≥мен≥ дитини сп≥р вир≥шуЇтьс¤ органами оп≥ки ≥ п≥клуванн¤.
«д≥йсненн¤ батьками прав ≥ виконанн¤ ними обов'¤зк≥в по вихованню ≥ навчанню д≥тей провадитьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни про осв≥ту. Ѕатьки вправ≥ в≥ддавати д≥тей дл¤ одержанн¤ осв≥ти в навчально-виховн≥ заклади, заснован≥ на р≥зних формах власност≥, що не зв≥льн¤Ї њх в≥д виконанн¤ обов'¤зк≥в по вихованню д≥тей (статт¤ 61 цього одексу). ( —татт¤ 64 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, в редакц≥њ «акону є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
ѕитанн¤ вихованн¤ д≥тей вир≥шуютьс¤ батьками сп≥льно.
ќдин з батьк≥в, ¤кий проживаЇ окремо в≥д д≥тей, зобов'¤заний брати участь у њх вихованн≥ ≥ маЇ право сп≥лкуватис¤ з ними. “ой з батьк≥в, при ¤кому проживають д≥ти, не вправ≥ перешкоджати другому з батьк≥в сп≥лкуватис¤ з д≥тьми ≥ брати участь у њх вихованн≥.
якщо батьки не можуть д≥йти згоди про участь у вихованн≥ д≥тей одного з батьк≥в, ¤кий проживаЇ окремо, то цей пор¤док визначаЇтьс¤ органами оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ з участю батьк≥в, виход¤чи з ≥нтерес≥в дитини.
” тих випадках, коли батьки не п≥дкор¤ютьс¤ р≥шенню органу оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, останн≥й, а також кожен з батьк≥в вправ≥ звернутис¤ за вир≥шенн¤м спору до суду.
ѕри невиконанн≥ р≥шенн¤ суду щодо того з батьк≥в, ¤кий Ї винним, застосовуютьс¤ заходи, передбачен≥ «аконом ”крањни "ѕро виконавче провадженн¤" ( 606-14 ).
ѕри зл≥сному невиконанн≥ р≥шенн¤ суду той з батьк≥в, ¤кий проживаЇ окремо, виход¤чи з ≥нтерес≥в дитини, вправ≥ звернутис¤ з позовом до суду про передачу йому дитини. ( —татт¤ 65 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000 )
ƒ≥д ≥ баба мають право сп≥лкуватис¤ з своњми неповнол≥тн≥ми онуками. ¬ раз≥ в≥дмови батьк≥в в≥д наданн¤ д≥ду чи баб≥ можливост≥ сп≥лкуватис¤ з онуками органи оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ можуть забов'¤зати батьк≥в надавати д≥ду ≥ баб≥ побаченн¤ з онуками в пор¤дку, встановленому цими органами, ¤кщо так≥ побаченн¤ не перешкоджають нормальному вихованню дитини.
” тих випадках, коли батьки не п≥дкор¤ютьс¤ р≥шенню органу оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, д≥д ≥ баба вправ≥ звернутис¤ за вир≥шенн¤м спору до суду. ( одекс доповнено статтею 65-1 зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91 )
ќргани оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ подають допомогу батькам у вихованн≥ д≥тей ≥ перев≥р¤ють виконанн¤ покладених на батьк≥в обов'¤зк≥в по вихованню д≥тей. ” необх≥дних випадках органи оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ вживають вс≥х заход≥в, що вимагаютьс¤ обставинами, дл¤ поданн¤ допомоги д≥т¤м та дл¤ захисту њх в≥д небезпеки, що загрожуЇ њх ф≥зичному чи духовному розвитку.
якщо батьки не проживають разом, то в≥д њх згоди залежить, при кому повинн≥ проживати неповнол≥тн≥ д≥ти. ѕри в≥дсутност≥ згоди м≥ж батьками сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом, виход¤чи з ≥нтерес≥в д≥тей ≥ з урахуванн¤м њх бажанн¤. ( —татт¤ 67 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91 )
Ѕатьки мають право вимагати поверненн¤ д≥тей в≥д будь-¤коњ особи, ¤ка удержуЇ д≥тей у себе не на п≥дстав≥ закону чи судового р≥шенн¤.
ѕри розгл¤д≥ спор≥в про д≥тей у випадках, передбачених статт¤ми 67 ≥ 68 цього одексу, суд виходить з ≥нтерес≥в д≥тей ≥ умов њх нормального розвитку та вихованн¤. ѕри цьому, ¤кщо дитина дос¤гла дес¤ти рок≥в, суд повинен з'¤сувати у нењ, при кому з батьк≥в вона бажаЇ залишитис¤. ¬исловлене дитиною бажанн¤ не Ї обов'¤зковим дл¤ суду, ¤кщо суд визнаЇ, що залишенн¤ дитини при тому з батьк≥в, на ¤кого вона вказуЇ, не в≥дпов≥даЇ њњ ≥нтересам.
ѕри розгл¤д≥ позову батьк≥в про в≥д≥бранн¤ д≥тей в≥д ос≥б, ¤к≥ удержують д≥тей у себе без законних на те п≥дстав, суд не зв'¤заний правом батьк≥в, коли визнаЇ, що передача њм дитини суперечить ≥нтересам останньоњ.
якщо суд визнаЇ, що н≥ батьки, н≥ трет≥ особи не можуть забезпечити належного вихованн¤ дитини, в≥н постановл¤Ї р≥шенн¤ про передачу дитини на оп≥куванн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤.
ѕри розгл¤д≥ спор≥в про д≥тей у суд≥ на¤вн≥сть письмового висновку орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ про те, з ким ≥з стор≥н повинна бути дитина, а також участь представника орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ та прокурора в судовому зас≥данн≥ Ї обов'¤зковими.
Ѕатьки або один з них можуть бути позбавлен≥ батьк≥вських прав, ¤кщо буде встановлено, що вони ухил¤ютьс¤ в≥д виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в по вихованню д≥тей, у тому числ≥ при в≥дмов≥ без поважних причин вз¤ти дитину з родильного будинку (в≥дд≥ленн¤) та ≥нших дит¤чих л≥кувально-проф≥лактичних ≥ навчально-виховних заклад≥в, або зловживають своњми батьк≥вськими правами, жорстоко повод¤тьс¤ з д≥тьми, шк≥дливо впливають на д≥тей своЇю аморальною, антигромадською повед≥нкою, а також ¤кщо батьки Ї хрон≥чними алкогол≥ками або наркоманами.
ѕозбавленн¤ батьк≥вських прав провадитьс¤ т≥льки в судовому пор¤дку.
якщо суд при розгл¤д≥ справи про позбавленн¤ батьк≥вських прав ви¤вить у д≥¤х батьк≥в або одного з них ознаки злочину, в≥н пов≥домл¤Ї про це прокурора або порушуЇ крим≥нальну справу. ( —татт¤ 70 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91 )
—прави про позбавленн¤ батьк≥вських прав розгл¤даютьс¤ за за¤вою державних або громадських орган≥зац≥й, одного з батьк≥в або оп≥куна (п≥клувальника) дитини, а також за позовом прокурора.
ѕри розгл¤д≥ справ про позбавленн¤ батьк≥вських прав необх≥дним Ї поданн¤ письмового висновку орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, а також участь у судовому зас≥данн≥ представника цього органу ≥ прокурора.
ѕри позбавленн≥ батьк≥вських прав обох з батьк≥в дитина передаЇтьс¤ на оп≥куванн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤.
ќргани оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ можуть дозволити батькам, позбавленим батьк≥вських прав, побаченн¤ з дитиною, ¤кщо так≥ побаченн¤ не в≥дбиваютьс¤ шк≥дливо на дитин≥.
–≥шенн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ може бути оскаржене батьками до суду.
Ѕатьки, позбавлен≥ батьк≥вських прав, втрачають вс≥ права, що грунтуютьс¤ на факт≥ спор≥дненост≥ з дитиною, в≥дносно ¤коњ вони позбавлен≥ прав, у тому числ≥ права вимагати в≥д нењ в майбутньому наданн¤ њм утриманн¤.
ѕозбавленн¤ батьк≥вських прав не зв≥льн¤Ї батьк≥в в≥д обов'¤зку по утриманню д≥тей.
ѕоновленн¤ в батьк≥вських правах допускаЇтьс¤, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси д≥тей ≥ ¤кщо д≥ти не усиновлен≥. ѕоновленн¤ в батьк≥вських правах провадитьс¤ т≥льки в судовому пор¤дку за за¤вою особи, позбавленоњ батьк≥вських прав.
—уд постановл¤Ї р≥шенн¤ про поновленн¤ в батьк≥вських правах при на¤вност≥ письмового висновку орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ та п≥сл¤ того, ¤к оц≥нить повед≥нку особи, позбавленоњ батьк≥вських прав, ≥ перев≥рить, наск≥льки зм≥нились обставини, що були п≥дставою дл¤ позбавленн¤ њњ батьк≥вських прав.
¬ ус≥х випадках суд зобов'¤заний з'¤сувати думку другого з батьк≥в (¤кщо в≥н не позбавлений батьк≥вських прав) щодо можливост≥ поновити позивача в батьк≥вських правах.
—прави про поновленн¤ в батьк≥вських правах розгл¤даютьс¤ з участю представник≥в орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ та прокурора.
—уд може прийн¤ти р≥шенн¤ про в≥д≥бранн¤ дитини ≥ передачу њњ на оп≥куванн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ незалежно в≥д позбавленн¤ батьк≥вських прав, ¤кщо залишенн¤ дитини в ос≥б, у ¤ких вона перебуваЇ, небезпечне дл¤ нењ.
” вин¤ткових випадках, при безпосередн≥й загроз≥ життю або здоров'ю дитини, орган оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ вправ≥ прийн¤ти р≥шенн¤ про негайне в≥д≥бранн¤ дитини у батьк≥в або ≥нших ос≥б, на вихованн≥ ¤ких вона фактично перебуваЇ. ” цих випадках орган оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ зобов'¤заний негайно пов≥домити прокурора ≥ в семиденний строк п≥сл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ звернутис¤ до суду з позовом про позбавленн¤ батьк≥в або одного з них батьк≥вських прав чи про в≥д≥бранн¤ дитини.
оли в≥дпадуть причини, що перешкоджали належному вихованню дитини њњ батьками, суд за за¤вою батьк≥в може постановити р≥шенн¤ про поверненн¤ њм дитини.
ѕри розгл¤д≥ в суд≥ цих справ необх≥дним Ї поданн¤ письмового висновку орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, а також участь у судовому зас≥данн≥ представника цього органу ≥ прокурора.
ѕри задоволенн≥ позову про в≥д≥бранн¤ д≥тей без позбавленн¤ батьк≥вських прав суд обов'¤зково вир≥шуЇ питанн¤ про ст¤гненн¤ з батьк≥в кошт≥в на утриманн¤ д≥тей. ( —татт¤ 76 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.91 )
«а житт¤ батьк≥в д≥ти не мають права на њх майно, так само ¤к ≥ батьки не мають права на майно д≥тей.
ѕрава батьк≥в ≥ д≥тей на майно колгоспного двору регулюютьс¤ ÷ив≥льним кодексом ”крањнськоњ –—– ( 1540-06 ).
якщо у неповнол≥тн≥х Ї належне њм майно, батьки управл¤ють ним ¤к оп≥куни ≥ п≥клувальники без спец≥ального на те призначенн¤, але з додержанн¤м в≥дпов≥дних правил про оп≥ку ≥ п≥клуванн¤.
” раз≥ виникненн¤ сп≥льноњ власност≥ батьк≥в ≥ д≥тей правов≥дносини щодо ц≥Їњ власност≥ регулюютьс¤ на загальних п≥дставах ÷ив≥льним кодексом ”крањнськоњ –—–.
Ѕатьки зобов'¤зан≥ утримувати своњх неповнол≥тн≥х д≥тей ≥ непрацездатних повнол≥тн≥х д≥тей, ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги. ѕри ухиленн≥ батьк≥в в≥д цього обов'¤зку кошти на утриманн¤ д≥тей ст¤гуютьс¤ з них в судовому пор¤дку.
ƒ≥ти забов'¤зан≥ п≥клуватис¤ про батьк≥в ≥ подавати њм допомогу.
”триманн¤ непрацездатних батьк≥в, ¤к≥ потребують допомоги, Ї обов'¤зком њх повнол≥тн≥х д≥тей.
ѕовнол≥тн≥ д≥ти, ¤к≥ сплачують ал≥менти на батьк≥в, можуть бути прит¤гнут≥ до участ≥ в додаткових витратах, викликаних вин¤тковими обставинами (т¤жка хвороба, кал≥цтво, оплата прац≥ ос≥б, ¤к≥ догл¤дають за батьками, та ≥н.).
ƒ≥ти можуть бути зв≥льнен≥ в≥д обов'¤зк≥в щодо утриманн¤ своњх батьк≥в ≥ ст¤гненн¤ витрат по догл¤ду за ними, ¤кщо судом буде встановлено, що батьки ухил¤лис¤ в≥д виконанн¤ батьк≥вських обов'¤зк≥в. ( —татт¤ 81 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91 )
јл≥менти на неповнол≥тн≥х д≥тей з њх батьк≥в ст¤гуютьс¤ в розм≥р≥: на одну дитину - чверт≥, на двох д≥тей - третини, на трьох ≥ б≥льше д≥тей - половини зароб≥тку (доходу) батьк≥в, але не менше 1/2 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н на кожну дитину, а з ос≥б, ¤к≥ працюють за контрактом в ≥ноземних державах, - не менше двадц¤ти п'¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н на кожну дитину.
–озм≥р цих часток ≥ м≥н≥мальний розм≥р ал≥мент≥в може бути зменшено судом, ¤кщо у того з батьк≥в, ¤кий зобов'¤заний платити ал≥менти, Ї ≥нш≥ неповнол≥тн≥ д≥ти, ¤к≥ при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в у встановленому ц≥Їю статтею розм≥р≥ ви¤вилис¤ б менш забезпеченими матер≥ально, н≥ж д≥ти, ¤к≥ одержують ал≥менти, а також у випадках, коли той з батьк≥в, з ¤кого ст¤гуютьс¤ ал≥менти, Ї ≥нвал≥дом першоњ чи другоњ групи, або коли д≥ти працюють ≥ мають достатн≥й зароб≥ток, або з ≥нших поважних причин.
—уд вправ≥ зменшити розм≥р ал≥мент≥в або зв≥льнити в≥д њх сплати, ¤кщо д≥ти перебувають на повному утриманн≥ держави або громадськоњ орган≥зац≥њ. ( —татт¤ 82 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 3546-11 в≥д 10.02.87, «аконами є 2488-12 в≥д 23.06.92, є 11/96-¬– в≥д 30.01.96, є 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000 )
якщо з одного з батьк≥в присуджен≥ ал≥менти за к≥лькома р≥шенн¤ми суду або постановами народного судд≥ на д≥тей в≥д р≥зних матер≥в, що перевищують в ц≥лому розм≥р ал≥мент≥в, передбачений статтею 82 цього одексу, платник ал≥мент≥в може пред'¤вити позов до кожноњ особи, на користь ¤коњ винесено р≥шенн¤ суду або постанову народного судд≥ про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в, про в≥дпов≥дне зниженн¤ ал≥мент≥в за даним р≥шенн¤м суду або постановою народного судд≥.
ѕри розгл¤д≥ такого позову суд, виход¤чи з встановленого в статт≥ 82 цього одексу розм≥ру ал≥мент≥в, що п≥дл¤гають виплат≥ за вс≥ма р≥шенн¤ми суду або постановами народного судд≥, визначаЇ новий розм≥р ал≥мент≥в за даним позовом у в≥дпов≥дн≥й частц≥, що припадаЇ на кожного з д≥тей, в≥дносно ¤ких Ї р≥шенн¤ суду або постанова народного судд≥. ( —татт¤ 83 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 8520-10 в≥д 01.03.85 )
¬иди зароб≥тку (доходу), що п≥дл¤гаЇ обл≥ков≥ при в≥драхуванн≥ ал≥мент≥в, визначаютьс¤ в пор¤дку, встановлюваному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ( —татт¤ 84 в редакц≥њ «акону є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
” тих випадках, коли один з батьк≥в, ¤кий зобов'¤заний сплачувати ал≥менти, маЇ нерегул¤рний, м≥нливий зароб≥ток (доход) або коли частину зароб≥тку (доходу) в≥н одержуЇ в натур≥, а також в ≥нших випадках, коли ст¤гненн¤ ал≥мент≥в у частковому в≥дношенн≥ до зароб≥тку (доходу) неможливе або утруднене, ал≥менти на проханн¤ особи, ¤ка њх вимагаЇ, можуть бути визначен≥ в тверд≥й грошов≥й сум≥, що маЇ сплачуватис¤ щом≥с¤ц¤.
¬ ус≥х випадках ст¤гненн¤ ал≥мент≥в у тверд≥й грошов≥й сум≥ розм≥р ц≥Їњ суми визначаЇтьс¤, виход¤чи з гаданого зароб≥тку (доходу) одного з батьк≥в стосовно до положень, викладених у статт≥ 82 цього одексу.
Ѕатьки, ¤к≥ сплачують ал≥менти на неповнол≥тн≥х д≥тей, можуть бути прит¤гнут≥ до участ≥ в додаткових витратах, викликаних вин¤тковими обставинами (т¤жка хвороба, кал≥цтво дитини та ≥н.).
ошти на утриманн¤ д≥тей, влаштованих у дит¤ч≥ заклади, можуть бути ст¤гнен≥ з њх батьк≥в у розм≥рах, встановлених у статт≥ 82 цього одексу.
ошти, зазначен≥ у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, дл¤ д≥тей, влаштованих у дит¤ч≥ заклади, ≥ призначен≥ њм державн≥ пенс≥њ та допомога перераховуютьс¤ на особист≥ рахунки цих д≥тей в ощадн≥ банки. ( —татт¤ 87 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91 )
јл≥менти на користь неповнол≥тн≥х д≥тей присуджуютьс¤ з дн¤ подач≥ за¤ви до суду.
јл≥менти за минулий час можуть бути ст¤гнут≥, коли позивач подасть суду докази, що в≥н вживав заход≥в дл¤ одержанн¤ ал≥мент≥в з в≥дпов≥дача, але не м≥г њх одержати внасл≥док ухиленн¤ останнього в≥д њх сплати. ¬ цьому раз≥ з урахуванн¤м обставин справи суд може присудити ал≥менти не б≥льш ¤к за три роки. ( —татт¤ 88 в редакц≥њ ”казу ѕ¬– є 8520-10 в≥д 01.03.85 )
ѕри ст¤гненн≥ ал≥мент≥в з батьк≥в на непрацездатних повнол≥тн≥х д≥тей, ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги, розм≥р ал≥мент≥в визначаЇтьс¤ у частковому в≥дношенн≥ до зароб≥тку (доходу), виход¤чи з матер≥ального ≥ с≥мейного становища особи, з ¤коњ ст¤гуютьс¤ ал≥менти, ≥ особи, що одержуЇ њх.
–озм≥р ал≥мент≥в не може перевищувати на одну дитину - чверт≥, на двох д≥тей - третини, на трьох ≥ б≥льше д≥тей - половини зароб≥тку (доходу) батьк≥в ≥ не може бути меншим 1/2 неоподатковуваного м≥н≥муму доходу громад¤н на кожну дитину. ( —татт¤ 89 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 3546-11 в≥д 10.02.87, «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
јл≥менти на користь батьк≥в ст¤гуютьс¤ з повнол≥тн≥х д≥тей у частковому в≥дношенн≥ до зароб≥тку (доходу), виход¤чи з матер≥ального ≥ с≥мейного становища кожного з д≥тей ≥ батьк≥в, та з урахуванн¤м можливост≥ батьк≥в одержувати ал≥менти один в≥д одного.
¬ раз≥, коли батьки мають к≥лька д≥тей, а позов пред'¤влено до одного або к≥лькох з них, суд при визначенн≥ розм≥ру ал≥мент≥в повинен враховувати обов'¤зок й ≥нших д≥тей утримувати батьк≥в. ѕри цьому сукупний розм≥р ал≥мент≥в, що п≥дл¤гають ст¤гненню з повнол≥тн≥х д≥тей, не може бути меншим 1/2 неоподатковуваного м≥н≥муму доходу громад¤н. ( —татт¤ 90 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
” тих випадках, коли п≥сл¤ визначенн¤ судом розм≥ру ал≥мент≥в, ст¤гуваних на утриманн¤ повнол≥тн≥х д≥тей або батьк≥в, зм≥нилос¤ матер≥альне або с≥мейне становище особи, зобов'¤заноњ надавати утриманн¤, або особи, ¤ка одержуЇ ал≥менти, суд вправ≥ за позовом будь-кого з них зм≥нити встановлений розм≥р ал≥мент≥в.
јл≥менти сплачуютьс¤ в добров≥льному пор¤дку особисто особою, ¤ка зобов'¤зана платити ал≥менти, або через власника або уповноважений ним орган за м≥сцем њњ роботи чи одержанн¤ нею пенс≥њ, стипенд≥њ.
ƒобров≥льний пор¤док сплати ал≥мент≥в не виключаЇ права ст¤гувача ал≥мент≥в у будь-¤кий час звернутис¤ з за¤вою про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в до суду.
¬ласник або уповноважений ним орган щом≥с¤ц¤ в≥драховуЇ ал≥менти з зароб≥тноњ плати (пенс≥њ, допомоги, стипенд≥њ та ≥н.) платника ал≥мент≥в на п≥дстав≥ його письмовоњ за¤ви ≥ виплачуЇ або переказуЇ њх особ≥, вказан≥й у за¤в≥, не п≥зн≥ше триденного строку з дн¤, встановленого дл¤ виплати зароб≥тноњ плати, пенс≥њ, стипенд≥њ та ≥нших сум. ” той же строк виплачуютьс¤ або переказуютьс¤ ал≥менти, ст¤гуван≥ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду або постанови народного судд≥.
ѕри переход≥ громад¤нина, з ¤кого в≥драховуютьс¤ ал≥менти за за¤вою, на ≥ншу роботу або зм≥ни ним м≥сц¤ проживанн¤ в≥драхуванн¤ ал≥мент≥в провадитьс¤ на п≥дстав≥ знову поданоњ ним за¤ви. «аборгован≥сть за час несплати ал≥мент≥в у цих випадках може бути в≥драхована з боржника за його за¤вою або ст¤гнута в судовому пор¤дку.
¬≥драхуванн¤ ал≥мент≥в на п≥дстав≥ за¤ви особи, ¤ка ви¤вила бажанн¤ добров≥льно платити ал≥менти, може провадитись ≥ у випадках, коли загальна сума, ¤ка п≥дл¤гаЇ в≥драхуванню на п≥дстав≥ за¤ви ≥ виконавчих документ≥в, перевищуЇ половину належних боржников≥ зароб≥тноњ плати ≥ прир≥вн¤них до нењ платеж≥в та видач, а також коли з боржника ст¤гуютьс¤ за р≥шенн¤м суду або постановою народного судд≥ ал≥менти на д≥тей в≥д ≥ншоњ матер≥.
ѕри вињзд≥ громад¤нина, ¤кий зобов'¤заний сплачувати ал≥менти, за кордон на пост≥йне м≥сце проживанн¤ в держави, з ¤кими ”крањна не маЇ договор≥в про наданн¤ правовоњ допомоги, ст¤гненн¤ ал≥мент≥в провадитьс¤ в пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ( —татт¤ 92 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– є 8520-10 в≥д 01.03.85, є 3546-11 в≥д 10.02.87, «аконами є 2488-12 в≥д 23.06.92, є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
—т¤гненн¤ ал≥мент≥в за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не б≥льш ¤к за трир≥чний строк, що передував пред'¤вленню виконавчого листа до ст¤гненн¤.
” тих випадках, коли за виконавчим листом, пред'¤вленим до ст¤гненн¤, в≥драхуванн¤ ал≥мент≥в не провадилось у зв'¤зку з розшуком в≥дпов≥дача або ¤кщо в≥дпов≥дач працював за контрактом в ≥ноземн≥й держав≥, ст¤гненн¤ ал≥мент≥в повинно провадитис¤ за весь минулий пер≥од.
«аборгован≥сть по ал≥ментах визначаЇтьс¤, виход¤чи з фактичного зароб≥тку (доходу), одержаного в≥дпов≥дачем за час, прот¤гом ¤кого не провадилос¤ ст¤гненн¤. якщо в≥дпов≥дач у цей пер≥од не працював або ¤кщо не будуть пред'¤влен≥ документи, ¤к≥ п≥дтверджували б його зароб≥ток (доход), заборгован≥сть визначаЇтьс¤, виход¤чи ≥з зароб≥тку (доходу), одержуваного на час ст¤гненн¤ заборгованост≥, а дл¤ ос≥б, ¤к≥ працювали за контрактом в ≥ноземн≥й держав≥, - виход¤чи з розм≥ру ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н на час проведенн¤ розрахунк≥в.
–озм≥р заборгованост≥ по ал≥ментах обчислюЇтьс¤ державним виконавцем, а при на¤вност≥ спору питанн¤ про розм≥р заборгованост≥ вир≥шуЇтьс¤ судом.
—т¤гненн¤ заборгованост≥ повинно провадитис¤ незалежно в≥д дос¤гненн¤ повнол≥тт¤ особою, на утриманн¤ ¤коњ були присуджен≥ ал≥менти. ( —татт¤ 93 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000 )
—уд вправ≥ за позовом особи, ¤ка сплачуЇ ал≥менти, зв≥льнити њњ повн≥стю або частково в≥д сплати заборгованост≥ по ал≥ментах, що утворилас¤, коли встановить, що несплата ал≥мент≥в мала м≥сце внасл≥док хвороби ц≥Їњ особи або з ≥нших поважних причин ≥ що њњ матер≥альне та с≥мейне становище не даЇ можливост≥ сплатити цю заборгован≥сть.
—уд вправ≥ також зв≥льнити в≥д сплати заборгованост≥, коли встановить, що вона утворилась внасл≥док непред'¤вленн¤ виконавчого листа до виконанн¤ з вини особи, на користь ¤коњ присуджен≥ ал≥менти.
ќбов'¤зок по утриманню неповнол≥тн≥х д≥тей, ¤кщо вони не мають батьк≥в або ¤кщо батьки з поважних причин не в змоз≥ њх утримувати, може бути покладений на ≥нших родич≥в - д≥да, бабу, брата, сестру, а також на в≥тчима ≥ мачуху дитини й на ос≥б, ¤к≥ пост≥йно виховували дитину ≥ утримували њњ ¤к члена своЇњ с≥м'њ, подаючи њй систематичну матер≥альну допомогу. ( —татт¤ 95 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
ќбов'¤зок по утриманню непрацездатних повнол≥тн≥х член≥в с≥м'њ, ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги, ¤кщо вони не мають чолов≥ка або ж≥нки, батьк≥в або повнол≥тн≥х д≥тей, може бути покладений на онук≥в, пасинк≥в ≥ падчерок, а також на ос≥б, ¤ких вони виховували ≥ подавали њм систематичну матер≥альну допомогу прот¤гом не менш ¤к п'¤ти рок≥в.
–озм≥р ал≥мент≥в, ст¤гуваних з ≥нших член≥в с≥м'њ та родич≥в на утриманн¤ неповнол≥тн≥х д≥тей ≥ непрацездатних повнол≥тн≥х ос≥б, ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги, визначаЇтьс¤ у частковому в≥дношенн≥ до зароб≥тку (доходу), виход¤чи з матер≥ального ≥ с≥мейного становища ос≥б, з ¤ких ст¤гуютьс¤ ал≥менти, ≥ особи, ¤ка њх одержуЇ.
¬ раз≥, коли пред'¤вл¤Їтьс¤ позов не до вс≥х зобов'¤заних ос≥б, а лише до де¤ких з них, розм≥р ал≥мент≥в, що належить ст¤гувати, визначаЇтьс¤ стосовно до вимог, передбачених частиною другою статт≥ 90 цього одексу, ≥ не може перевищувати на одну дитину - чверт≥, на двох д≥тей - третини, на трьох ≥ б≥льше д≥тей - половини зароб≥тку (доходу) ос≥б, ¤к≥ зобов'¤зан≥ утримувати непрацездатних повнол≥тн≥х член≥в њх с≥м'њ.
ѕор¤док сплати ал≥мент≥в визначаЇтьс¤ за правилами, передбаченими в статт≥ 92 цього одексу. ( —татт¤ 97 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 3546-11 в≥д 10.02.87, «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
” тих випадках, коли матер≥альне або с≥мейне становище особи, зобов'¤заноњ надавати утриманн¤, або особи, що одержуЇ ал≥менти, зм≥нилос¤, суд вправ≥ за позовом будь-кого з них зм≥нити встановлений розм≥р ал≥мент≥в.
якщо матер≥альне становище особи, зобов'¤заноњ сплачувати ал≥менти, ≥стотно пог≥ршало, суд вправ≥ зв≥льнити њњ в≥д сплати ал≥мент≥в.
—уд вправ≥ зв≥льнити пасинка ≥ падчерку в≥д обов'¤зку утримувати в≥тчима ≥ мачуху, ¤кщо останн≥ належним чином не виконували своњх обов'¤зк≥в по вихованню неповнол≥тн≥х пасинка та падчерки або ¤кщо вони виховували њх прот¤гом нетривалого часу.
¬изначенн¤ заборгованост≥ по ал≥ментах, ст¤гуваних з ≥нших член≥в с≥м'њ та родич≥в, а також повне або часткове зв≥льненн¤ њх в≥д сплати заборгованост≥ провадитьс¤ стосовно до правил, передбачених статт¤ми 93 ≥ 94 цього одексу.
”синовленн¤ (удочер≥нн¤) Ї оформлене спец≥альним юридичним актом прийн¤тт¤ в с≥м'ю неповнол≥тньоњ дитини на правах сина чи дочки. ( —татт¤ 101 в редакц≥њ «акону є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовленн¤ допускаЇтьс¤ щодо д≥тей та виключно в њх ≥нтересах.
ƒ≥ти, в≥д ¤ких в≥дмовилис¤ батьки в пологовому будинку, можуть бути усиновлен≥ за на¤вност≥ письмовоњ згоди батьк≥в на усиновленн¤ п≥сл¤ дос¤гненн¤ ними двом≥с¤чного в≥ку. ( одекс доповнено статтею 101-1 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовленн¤ д≥тей провадитьс¤ за за¤вою особи, ¤ка бажаЇ усиновити дитину, у судовому пор¤дку.
ѕрисутн≥сть усиновител≥в при прийн¤тт≥ р≥шенн¤ про усиновленн¤ Ї обов'¤зковою. ( —татт¤ 102 в редакц≥њ «акон≥в є 2488-12 в≥д 23.06.92, є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ер≥вники заклад≥в, у ¤ких перебувають, утримуютьс¤ або виховуютьс¤ д≥ти, зобов'¤зан≥ в тижневий терм≥н з дн¤, коли њм стало в≥домо, що дитина залишилас¤ без оп≥ки (п≥клуванн¤) батьк≥в, пов≥домити про це в≥дд≥ли та управл≥нн¤ районних, районних у м≥стах иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й, виконавчих ком≥тет≥в м≥ських чи районних у м≥стах –ад, на ¤к≥ покладаЇтьс¤ безпосереднЇ веденн¤ справ по оп≥ц≥ ≥ п≥клуванню.
¬≥дд≥ли та управл≥нн¤ районних, районних у м≥стах иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й, виконавчих ком≥тет≥в м≥ських або районних у м≥стах –ад, на ¤к≥ покладаЇтьс¤ безпосереднЇ веденн¤ справ по оп≥ц≥ ≥ п≥клуванню, у м≥с¤чний терм≥н з дн¤ надходженн¤ ≥нформац≥њ щодо зазначених д≥тей та в раз≥ неможливост≥ њх усиновленн¤, передач≥ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥м'њ громад¤н ”крањни надсилають дан≥ про них до ”р¤ду јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й.
”р¤д јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська ≥ —евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у м≥с¤чний терм≥н з дн¤ надходженн¤ ≥нформац≥њ та в раз≥ неможливост≥ усиновленн¤ д≥тей, передач≥ њх п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥м'њ громад¤н ”крањни на територ≥њ даноњ або будь-¤коњ ≥ншоњ област≥ ”крањни зобов'¤зан≥ передати цю ≥нформац≥ю до ÷ентру по усиновленню д≥тей при ћ≥н≥стерств≥ осв≥ти ”крањни дл¤ централ≥зованого обл≥ку.
«а невиконанн¤ вимог, передбачених частинами першою, другою ≥ третьою ц≥Їњ статт≥, наданн¤ недостов≥рних даних, а також за д≥њ, пов'¤зан≥ з приховуванн¤м дитини в≥д усиновленн¤, передач≥ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥м'њ громад¤н ”крањни, кер≥вники заклад≥в, в ¤ких перебувають, утримуютьс¤ або виховуютьс¤ д≥ти, посадов≥ особи в≥дпов≥дних орган≥в державноњ виконавчоњ влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством ”крањни. ( одекс доповнено статтею 102-1 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ќбл≥к д≥тей, ¤к≥ можуть бути усиновлен≥, а також обл≥к ос≥б, ¤к≥ бажають усиновити дитину, ведетьс¤ в≥дд≥лами та управл≥нн¤ми районних, районних у м≥стах иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й, виконавчих ком≥тет≥в м≥ських, районних у м≥стах –ад, на ¤к≥ покладаЇтьс¤ безпосереднЇ веденн¤ справ по оп≥ц≥ ≥ п≥клуванню, ћ≥н≥стерством осв≥ти јвтономноњ –еспубл≥ки рим, управл≥нн¤ми осв≥ти обласних, ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, а також ÷ентром по усиновленню д≥тей при ћ≥н≥стерств≥ осв≥ти ”крањни в пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќбл≥к ≥ноземних громад¤н, ¤к≥ бажають усиновити д≥тей, ведетьс¤ виключно ÷ентром по усиновленню д≥тей при ћ≥н≥стерств≥ осв≥ти ”крањни. ( одекс доповнено статтею 102-2 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ѕосередницька комерц≥йна д≥¤льн≥сть щодо усиновленн¤ д≥тей, передач≥ њх п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥м'њ громад¤н ”крањни або громад¤н ≥нших держав заборон¤Їтьс¤. ( одекс доповнено статтею 102-3 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовителем може бути кожний повнол≥тн≥й д≥Їздатний громад¤нин. ћ≥ж усиновителем ≥ усиновленою дитиною повинна бути р≥зниц¤ у в≥ц≥ не менше 15 рок≥в. «а на¤вност≥ поважних причин цю р≥зницю може бути скорочено п≥д час розгл¤ду за¤ви про усиновленн¤. ” раз≥ усиновленн¤ д≥тей родичами р≥зниц¤ у в≥ц≥ м≥ж усиновител¤ми та усиновленими до уваги не беретьс¤.
Ќе можуть бути усиновител¤ми:
1) особи, позбавлен≥ батьк≥вських прав;
2) особи, ¤к≥ подали зав≥домо неправдив≥ документи щодо усиновленн¤;
3) особи, ¤к≥ бажають оформити усиновленн¤ з метою отриманн¤ матер≥альноњ чи ≥ншоњ вигоди;
4) особи, ¤к≥ були усиновител¤ми, ¤кщо з њх вини усиновленн¤ було скасовано або визнано нед≥йсним;
5) особи, ¤к≥ перебувають на обл≥ку у психоневролог≥чних та нарколог≥чних диспансерах або л≥куютьс¤ в зазначених установах;
6) особи, ¤к≥ на час усиновленн¤ не мають пост≥йного зароб≥тку або ≥нших установлених законом вид≥в доходу. ( —татт¤ 103 в редакц≥њ «акону є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
«а на¤вност≥ к≥лькох ос≥б, ¤к≥ бажають усиновити одну й ту ж дитину, переважне право надаЇтьс¤:
1) родичам незалежно в≥д м≥сц¤ њх проживанн¤;
2) громад¤нам ”крањни;
3) особам, у с≥м'њ ¤ких проживаЇ дитина, ¤ка усиновлюЇтьс¤;
4) особам, ¤к≥ усиновлюють двох або б≥льше д≥тей (сестер, брат≥в), не розриваючи родинних зв'¤зк≥в. ( одекс доповнено статтею 103-1 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ƒл¤ усиновленн¤ потр≥бна згода усиновлюваного, ¤кщо в≥н дос¤г дес¤тир≥чного в≥ку.
оли до подач≥ за¤ви про усиновленн¤ дитина проживала в с≥м'њ усиновител¤ ≥ вважаЇ усиновител¤ своњм батьком (мат≥р'ю), усиновленн¤, ¤к вин¤ток, може бути проведене без одержанн¤ згоди усиновлюваного.
ƒл¤ усиновленн¤ дитини необх≥дна письмова згода батьк≥в. «года батьк≥в повинна бути св≥домою, непримусовою, без отриманн¤ будь-¤коњ винагороди, засв≥дчена державним нотар≥усом або адм≥н≥страц≥Їю державного дит¤чого закладу, в ¤кому перебуваЇ, утримуЇтьс¤ чи виховуЇтьс¤ дитина.
Ѕатьки можуть дати згоду на усиновленн¤ лише п≥сл¤ народженн¤ дитини. ( —татт¤ 105 в редакц≥њ «акону є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовленн¤ може бути проведено без згоди батьк≥в, ¤кщо:
1) батьки нев≥дом≥;
2) батьк≥в позбавлено батьк≥вських прав;
3) батьк≥в визнано нед≥Їздатними або безв≥сно в≥дсутн≥ми;
4) батьки понад 6 м≥с¤ц≥в не проживають разом з дитиною ≥ без поважних причин не беруть участ≥ в њњ вихованн≥ та утриманн≥, не ви¤вл¤ють щодо дитини батьк≥вськоњ уваги ≥ турботи. ( —татт¤ 106 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 660-12 в≥д 28.01.91, «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ѕри усиновленн≥ дитини особою, ¤ка перебуваЇ в шлюб≥, ¤кщо дитина не усиновлюЇтьс¤ обома з подружж¤, потр≥бна письмова згода другого з подружж¤ на усиновленн¤.
”синовленн¤ може бути проведене, ¤к вин¤ток, без згоди другого з подружж¤ у випадках, ¤кщо останнього визнано нед≥Їздатним внасл≥док душевноњ хвороби або недоумства чи визнано безв≥сно в≥дсутн≥м.
ƒл¤ усиновленн¤ д≥тей, ¤к≥ перебувають на вихованн≥ та утриманн≥ в державних дит¤чих закладах (будинку дитини, дит¤чому будинку та ≥нших дит¤чих закладах), при в≥дсутност≥ батьк≥в необх≥дна згода адм≥н≥страц≥њ цього дит¤чого закладу.
јдм≥н≥страц≥¤ дит¤чого закладу, приймаючи дитину, вправ≥ з'¤сувати, чи згодн≥ батьки на усиновленн¤ в майбутньому њх дитини без зазначенн¤ особи усиновител¤. ƒо прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про усиновленн¤ батьки мають право в будь-¤кий час анулювати дану ран≥ше згоду.
ƒл¤ усиновленн¤ неповнол≥тнього, ¤кий перебуваЇ п≥д оп≥кою (п≥клуванн¤м), необх≥дна засв≥дчена державним нотар≥усом письмова згода оп≥куна (п≥клувальника) на усиновленн¤, а також батьк≥в дитини, за вин¤тком випадк≥в, передбачених статтею 106 цього одексу.
ѕри в≥дмов≥ оп≥куна (п≥клувальника) дати згоду питанн¤ про усиновленн¤ вир≥шуЇтьс¤ органами оп≥ки ≥ п≥клуванн¤. ( —татт¤ 110 ≥з зм≥нами, внесеним зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
«а¤ва про усиновленн¤ громад¤нами ”крањни, а також ≥ноземними громад¤нами, ¤к≥ перебувають у шлюб≥ з громад¤нами ”крањни подаЇтьс¤ за м≥сцем проживанн¤ особи, ¤ка бажаЇ усиновити дитину, або за м≥сцем проживанн¤ усиновлюваного.
«а¤ва про усиновленн¤ д≥тей-сир≥т, ¤к≥ проживають на територ≥њ ”крањни, ≥ноземними громад¤нами подаЇтьс¤ до ÷ентру по усиновленню д≥тей при ћ≥н≥стерств≥ осв≥ти ”крањни. ( —татт¤ 111 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ƒл¤ забезпеченн¤ таЇмниц≥ усиновленн¤ на проханн¤ усиновител¤ може бути зм≥нено м≥сце народженн¤ усиновленоњ дитини, а також у вин¤ткових випадках дату њњ народженн¤, але не б≥льш ¤к на ш≥сть м≥с¤ц≥в. ѕро зм≥ну м≥сц¤ ≥ дати народженн¤ повинно бути зазначено в р≥шенн≥ про усиновленн¤.
«аборон¤Їтьс¤ без згоди усиновител≥в, а в раз≥ њх смерт≥ без згоди орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ пов≥домл¤ти будь-¤к≥ в≥домост≥ про усиновленн¤, а також видавати виписки з книг акт≥в громад¤нського стану, з ¤ких було б видно, що усиновител≥ не Ї кровними батьками усиновленого.
ќсоби, ¤к≥ розголосили таЇмницю усиновленн¤ проти вол≥ усиновител¤, можуть бути прит¤гнут≥ до встановленоњ законом в≥дпов≥дальност≥.
“аЇмниц¤ усиновленн¤ не поширюЇтьс¤ на випадки усиновленн¤ д≥тей ≥ноземними громад¤нами. ( —татт¤ 112 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 3625-07 в≥д 14.05.71, «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовленн¤ виникаЇ з часу набранн¤ чинност≥ р≥шенн¤м суду про усиновленн¤. ( —татт¤ 113 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами є 2488-12 в≥д 23.06.92, є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
ѕор¤док передач≥ д≥тей на усиновленн¤, а також зд≥йсненн¤ контролю за умовами њх проживанн¤ ≥ вихованн¤ в с≥м'¤х усиновител≥в встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ( одекс доповнено статтею 113-1 зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
Ќа проханн¤ усиновител¤ в р≥шенн≥ про усиновленн¤ повинно бути зазначено, що усиновлюваному присвоюЇтьс¤ пр≥звище усиновител¤ ≥ по батьков≥ за його ≥менем. ѕри усиновленн≥ ж≥нкою по батьков≥ присвоюЇтьс¤ за њњ вказ≥вкою. Ќа бажанн¤ усиновител¤ може бути також зм≥нено й ≥м'¤ усиновлюваноњ дитини.
Ќа проханн¤ усиновител≥в вони можуть бути записан≥ в книгах запис≥в народжень ¤к батьки усиновленого. “акий запис робитьс¤ в≥дд≥лом реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану на п≥дстав≥ р≥шенн¤ про усиновленн¤.
” раз≥ присвоЇнн¤ усиновленому пр≥звища усиновител¤, ≥мен≥ ≥ по батьков≥ за ≥менем усиновител¤ або ж запису усиновител¤ ¤к батька усиновленого в≥дд≥ли реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану вносить до актового запису про народженн¤ усиновленого в≥дпов≥дн≥ зм≥ни ≥ видаЇ нове св≥доцтво про народженн¤ з урахуванн¤м зроблених зм≥н. –ан≥ше видане св≥доцтво про народженн¤ анулюЇтьс¤. ( —татт¤ 115 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– є 783-10 в≥д 01.09.80, «аконом є 2488-12 в≥д 23.06.92 )
ѕрисвоЇнн¤ усиновлюваному, ¤кий дос¤г дес¤ти рок≥в, пр≥звища та по батьков≥ за ≥менем усиновител¤, зм≥на ≥мен≥, а також запис усиновител≥в ¤к батьк≥в усиновлюваного може бути проведено т≥льки за згодою усиновлюваного, за вин¤тком випадк≥в, передбачених частиною другою статт≥ 104 цього одексу.
”синовлен≥ та њх потомство у в≥дношенн≥ до усиновител≥в та њх родич≥в, а усиновител≥ та њх родич≥ у в≥дношенн≥ до усиновлених та њх потомства прир≥внюютьс¤ в особистих ≥ майнових правах та обов'¤зках до родич≥в за походженн¤м.
”синовлен≥ втрачають особист≥ та майнов≥ права ≥ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д обов'¤зк≥в щодо своњх батьк≥в та њх родич≥в. ѕри усиновленн≥ дитини одн≥Їю особою ц≥ права ≥ обов'¤зки можуть бути збережен≥ за бажанн¤м матер≥, ¤кщо усиновитель чолов≥к, або батька, ¤кщо усиновитель ж≥нка.
Ќеповнол≥тн≥, ¤к≥ мають на момент усиновленн¤ право на пенс≥ю або допомогу в≥д державних чи громадських орган≥зац≥й у зв'¤зку з втратою годувальника, збер≥гають це право також ≥ при њх усиновленн≥.
¬изнанн¤ усиновленн¤ нед≥йсним ≥ скасуванн¤ усиновленн¤ допускаютьс¤ т≥льки в судовому пор¤дку.
ѕри розгл¤д≥ таких справ необх≥дним Ї поданн¤ письмового висновку орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, а також участь в судовому зас≥данн≥ представника цього органу ≥ прокурора.
”синовленн¤ визнаЇтьс¤ нед≥йсним, ¤кщо воно було проведено на п≥дстав≥ п≥дроблених документ≥в, або без нам≥ру породити в≥дносини, встановлен≥ дл¤ батьк≥в ≥ д≥тей (ф≥ктивне усиновленн¤), або особою, ¤ка не може бути усиновителем.
”синовленн¤ може бути визнано нед≥йсним лише за за¤вою особи, права ¤коњ були порушен≥ усиновленн¤м, а також за за¤вою орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ та прокурора.
”синовленн¤, визнане нед≥йсним, вважаЇтьс¤ таким з моменту прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про усиновленн¤. ¬ цьому раз≥ щодо усиновител¤ ≥ його родич≥в та усиновленого н≥¤ких прав ≥ обов'¤зк≥в, що випливають з усиновленн¤, не виникаЇ. ƒитина за р≥шенн¤м суду передаЇтьс¤ батькам, а ¤кщо це суперечить њњ ≥нтересам - на оп≥куванн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤.
”синовленн¤ скасовуЇтьс¤, ¤кщо воно суперечить ≥нтересам дитини.
”синовленн¤ може бути скасоване, ¤кщо воно було проведено без згоди батьк≥в усиновленого, самого усиновленого, другого з подружж¤ усиновител¤, коли згода њх на усиновленн¤ необх≥дна за законом ( частина перша статт≥ 104, статт≥ 105 ≥ 107 цього одексу), при умов≥, що скасуванн¤ усиновленн¤ не суперечить ≥нтересам дитини.
ѕри скасуванн≥ усиновленн¤ маЇ бути враховано бажанн¤ усиновленого, ¤кщо в≥н дос¤г дес¤тир≥чного в≥ку.
—касуванн¤ усиновленн¤ не допускаЇтьс¤, ¤кщо до моменту пред'¤вленн¤ вимоги про його скасуванн¤ усиновлений дос¤г повнол≥тт¤.
—касуванн¤ усиновленн¤ п≥сл¤ дос¤гненн¤ усиновленим повнол≥тт¤ допускаЇтьс¤, ¤кщо д≥¤нн¤ усиновленого (усиновител¤) загрожують життю або здоров'ю усиновител¤ (усиновленого), другому з подружж¤ або њх д≥т¤м. ( —татт¤ 124 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом є 11/96-¬– в≥д 30.01.96 )
”синовленн¤ без згоди батьк≥в усиновленого може бути скасовано за позовом батьк≥в, ¤кщо поверненн¤ њм дитини в≥дпов≥даЇ ≥нтересам останньоњ.
—касуванн¤ усиновленн¤ з ≥нших п≥дстав, передбачених статтею 123 цього одексу, може бути проведено т≥льки на вимогу орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ або прокурора. ≤нш≥ державн≥ та громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ окрем≥ особи звертаютьс¤ в цих випадках до орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ в≥д ¤ких залежить вир≥шенн¤ питанн¤ про дальше направленн¤ матер≥ал≥в про скасуванн¤ усиновленн¤ до суду.
ѕри скасуванн≥ усиновленн¤ останнЇ припин¤Їтьс¤ з часу набранн¤ р≥шенн¤м суду про його скасуванн¤ законноњ сили. « цього ж моменту в≥дпов≥дно поновлюютьс¤ вс≥ права ≥ обов'¤зки м≥ж дитиною ≥ њњ батьками та родичами за походженн¤м. ƒитина за р≥шенн¤м суду передаЇтьс¤ батькам, а ¤кщо це суперечить њњ ≥нтересам - на оп≥куванн¤ орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤. «а дитиною збер≥гаЇтьс¤ право одержувати утриманн¤ в≥д колишнього усиновител¤, ¤кщо усиновленн¤ було скасовано внасл≥док неналежного виконанн¤ усиновителем своњх обов'¤зк≥в, а у дитини немаЇ батьк≥в або останн≥ не мають можливост≥ њњ утримувати.
ѕри скасуванн≥ усиновленн¤ або визнанн≥ його нед≥йсним суд зобов'¤заний над≥слати коп≥ю р≥шенн¤ до в≥дд≥лу реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану за м≥сцем реЇстрац≥њ народженн¤ дитини дл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до актового запису про народженн¤ дитини.
ѕри визнанн≥ усиновленн¤ нед≥йсним або його скасуванн≥ в актовому запис≥ про народженн¤ усиновленого поновлюютьс¤ вс≥ дан≥, записан≥ до усиновленн¤. –ан≥ше видане усиновителю св≥доцтво про народженн¤ анулюЇтьс¤. ( —татт¤ 127 в редакц≥њ «акону є 2488-12 в≥д 23.06.92 )